Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Іллі було 14 років. Разом із мамою, молодшими братом і сестрою він виїхав з Одеси до Швейцарії. Батько залишився в Україні.
Сам Ілля їхати не хотів. Він згадує, що в Україні залишалося все його життя, однак батьки наполягли на виїзді, пояснюючи це безпекою.
У Швейцарії родина поступово облаштувалася. Ілля вивчив німецьку, навчався, а згодом почав працювати офіціантом. Але навіть адаптуючись до нового життя, він від самого початку говорив рідним, що хоче жити в Україні.
Тому рішення повернутися не було раптовим. Ілля поступово готував до нього батьків. Коли ж настав час - родина його підтримала.
