Є люди, які не чекають змін, а запускають їх самі. Владислав Кириченко належить до тих рідкісних постатей в історії сучасної України, які бачили на багато кроків уперед і трансформували цілі системи там, де інші шукали виправдань.
До 1 листопада, Дня народження Владислава, «Читомо» поспілкувалося з його друзями, колегами, родиною про те, що йому боліло, як він впливав на інших і яким був поза межами публічного простору. Про справи, які живуть після нього і запустили в українській культурі, освіті, науці й бізнесі важливі процеси. Про мислення ідейника, який, за влучним описом його побратима Андрія Ковальова, «постійно йшов напролом, як криголам».
