"Попри весь трагізм ситуації, це були найменш травматичні пологи у моєму житті", – каже 34-річна Евеліна Вігандт. Її третя дитина народилася мертвою в Австрії.

Лікарі діяли чітко за протоколом: жінка отримувала всю необхідну інформацію і водночас була оточена турботою і дбайливим ставленням. В Україні ж стандартів, які б описували, як мають поводитися медпрацівники з мамами мертвонароджених дітей, немає. Тому все сильно залежить від медзакладу і рівня емпатії працівників.

На основі історії Евеліни та дослідження ГО "Безпечне народження" аналізуємо, які практики можуть забезпечити гідний супровід у проживанні перинатальної втрати та що Україна може запозичити в Австрії.