Гнучкий графік роботи та внесення змін до Кодексу законів про працю України

Гнучкий графік — надто загальне поняття, яке можна тлумачити по-різному. Кандидати на посаду доволі часто просять про гнучкий графік, але кожен розуміє його по-своєму: обід о будь-якій годині, нефіксований початок або кінець робочого дня, можливість вибігти на півгодини-годину в особистих справах з відпрацюванням ввечері або на вихідних, віддалена робота щоп’ятниці тощо.

Міністерство соціальної політики має намір ввести три нові режими роботи, які раніше не регулювалися: гнучкий графік, віддалена робота, самостійна організація робочого часу (проект щодо гнучких форм організації праці). Застосування гнучкого режиму не повинно тягнути за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників. Запропоновані зміни до КЗпП передбачають як порядок та умови запровадження такого режиму, так і випадки, коли він неможливий.

Також Мінсоцполітики пропонує дати сторонам трудового договору можливість домовитись про виконання роботи дистанційно. Такі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку.

Гнучкий режим робочого часу може передбачати:

1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатись поділ робочого дня на частини;

2) змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;

3) час перерви для відпочинку і харчування.

Гнучкий режим робочого часу, як правило, не застосовується на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, при багатозмінній організації роботи, а також в інших випадках, обумовлених специфікою діяльності, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи (торгівля, побутове обслуговування населення, вантажно-розвантажувальні роботи, робота транспорту, інше) або коли такий режим є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці.

Віддалена робота

Цей режим дозволяє співробітнику працювати поза офісом. Працівник сам визначає час і місце його роботи. При цьому всі трудові права зберігаються. Для такого режиму роботи також обов’язковий трудовий договір у письмовій формі.

Самостійна організація робочого часу

Дана форма роботи передбачена в основному для керівників і топ-менеджерів компанії. Цей режим передбачає, що працівник повністю планує свій робочий день так, щоб виконувати поставлені йому завдання. Облік робочого часу таких працівників не ведеться, якщо інше не передбачено колективним або трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 КЗпП.

Варто також зазначити, що з’явиться список осіб, які будуть мати право укладати договір з гнучким і дистанційним графіком роботи.

1. Це батьки осіб з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
2. Працівники, у яких є дитина віком до чотирнадцяти років або дитина з інвалідністю.
3. Літні працівники та особи з інвалідністю.

На думку Мінсоцполітики, перевагою гнучких форм організації праці є можливість оптимізації виконання трудових функцій в межах свого робочого місця працівником та вивільнення часу для інших справ і відпочинку. Автори законопроекту очікують підвищення продуктивності від тих годин, які працівник проводить на роботі, зменшення кількості прогулів, зниження плинності кадрів і пов’язаних з цим витрат (на оплату надурочних годин, пошук нового персоналу тощо).

Адреси розташування центрів надання безоплатної вторинної правової допомоги по Україні, можна переглянути тут. Єдиний всеукраїнський телефонний номер 0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).