В Україні з’явилася нова ініціатива, спрямована на захист працюючих чоловіків від мобілізації. Критерієм має бути те, що вони сплачують значну суму прибуткового податку, який, по суті, є розміром їх офіційної зарплати.
ТСН.ua зібрав усе, що відомо про скандальну пропозицію.
Які нові умови прийому військовослужбовців?
Відтак, військовозобов’язані, згідно з новими пропозиціями, мають щомісяця сплачувати податок на доходи фізичних осіб у розмірі не менше 6 тисяч гривень. Це відповідає зарплаті близько 33 тис. грн, каже колишній перший заступник міністра економічного розвитку Павло Кухта. Крім того, 22% від зарплати роботодавець має сплачувати у вигляді єдиного соціального внеску (ЄСВ). Це означає, що чим більші офіційні доходи та податки військовозобов’язаних, тим більші у них шанси уникнути мобілізації.
Також розглядаються варіанти, коли місячний «білий» оклад військовослужбовця становить 35 тис. грн або коли роботодавець виплачує військовозобов’язаному орієнтовно 14,5 тис. грн ЄСВ, що відповідає посадовому окладу в 66 тис. грн.
Варто додати, що за даними платформи пошуку роботи Work.ua, середня зарплата в Україні становить 19 тис. злотих. грн, у Києві – 21,5 тис. грн. грн. А за даними Пенсійного фонду, середньомісячна зарплата по країні у вересні 2023 року становила трохи більше 14 тис. грн.
Запропоновану норму можна поширити і на фізичних осіб-підприємців, але чітких критеріїв для цієї групи досі немає. Норма також може вплинути на спецрежим оподаткування «Дія City» для IT-галузі. Очікується, що вони запропонують на вибір податок на прибуток у розмірі 18% або податок на виведений капітал у розмірі 9%. У цьому випадку еквівалентна зарплата становить 3200 доларів.
Як може працювати нове “бронювання”.
Дані про сплату податків військовозобов’язаним автоматично вносяться до державних реєстрів.
Якщо сума податку на доходи фізичних осіб перевищує встановлений мінімум, система «Оберег» формує для неї QR-код терміном на 45 днів, що підтверджує право на бронювання. Цей QR-код є підставою для тимчасового звільнення від призову на строкову військову службу. Після закінчення терміну дії коду процедура повторюється.
Водночас така норма потребує внесення змін до Податкового кодексу, оскільки наразі звітність з ПДФО подається до податкової раз на квартал.
Що кажуть українці
«І нехай ті, у кого грошей немає, каркають в окопах, а їхні діти залишаться сиротами…», – пишуть користувачі на сторінці нардепа у Facebook.
«Війна для бідних», – пишуть українці.
Кабінет міністрів відчував соціальну напругу у зв’язку з новими пропозиціями, тому уряд відклав ухвалення цієї постанови до Нового року, – каже анонімне джерело. hromadskie у фракції «Слуга народу».
«Звичайно, через це відчули потенційну соціальну напругу. В очах людей це, безумовно, виглядатиме несправедливо, хоча певна логіка в цьому рішенні є», – сказав анонімний депутат.
Армія фінансується з надходжень до бюджету, включно з податками. Президент Зеленський наприкінці 2023 року заявив, що «один боєць дорівнює 6 мирним жителям, які платять податки». Однак ідея податкового обліку може викликати інші проблеми.
“Умовно багаті отримають таким чином “запас”, а тих, хто має низькі зарплати, відправлять в армію. Це може призвести до соціального вибуху”, – каже джерело видання.
Що на це каже українська влада?
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук прокоментував ініціативу обмежити мобілізацію чоловіків, які отримують високі зарплати. За його словами, цього немає в новому мобілізаційному законопроекті і “цьому має передувати дуже широке обговорення”.
Голова українського парламенту нагадав, що раніше у Великій Британії існував «податок на боягузтво», коли можна було підкупити лицарський обов’язок і піти воювати. Але він також підкреслив, що не знає прикладів успішної реалізації такої ідеї в жодній країні.
«З іншого боку, у нас також є потреба фінансувати армію… Тому ми повинні думати… Це проста математика: ви не можете виграти війну без необхідної фінансової та грошової підтримки людей, які борються за країну. Треба все виправдати», – вважає Руслан Стефанчук.
Голова Верховної Ради також нагадав, що весь бюджет України складається з тієї частини, яку Україна заробляє і яка йде на фінансування Збройних Сил України, а інша частина фінансується з іншої частини, яку ми отримуємо в результаті важких переговори з нашими партнерами.
«Якщо є потреба мобілізувати певну кількість людей, вони повинні розуміти, що вони будуть одягнені, забезпечені, нагодовані і, не дай Бог, отримають потрібну компенсацію. Інакше – це несправедлива державна політика», – наголосив Стефанчук.
Пункти за і проти
Його написав президент Київської школи економіки Тимофій Милованов Facebookщо соціальна дискримінація щодо військової служби вже існує і такий «збір у бронь» її лише поглибить. Тим паче, що багато заможних українців зараз платять хабарі армії або погоджуються служити в безпечніших місцях.
Милованов висловив думку, що в таких умовах єдиним можливим механізмом чесної мобілізації є жеребкування. Особисто я не вважаю, що це правильний підхід, але метод сліпої удачі фактично використовувався протягом усієї історії: наприклад, у Сполучених Штатах під час громадянської війни.
Проте доктор економічних наук Андрій Длігач вважає, що мобілізація за жеребом – це спосіб уникнути відповідальності. За словами Андрія Длігача, мобілізувати потрібно не всіх, а лише тих, хто приніс найбільшу користь українській армії. А тих, хто приносить найбільшу користь українській економіці, треба залишити в резерві.
«Це має бути ключова логіка. Все, що стосується справедливості, все робиться для суспільного блага. А це говорить про те, що нам потрібно вирішувати питання економічної стабільності та зміцнення наших збройних сил. І це має залишатися. Малювання – це спосіб уникнути відповідальності, відійти від прийняття правильних рішень, які допоможуть зберегти цей баланс», – вважає експерт.
Водночас економіст Анатолій Амелін з Ukrainian Future Institute у коментарі «Громадському» визнав, що в оновлених правилах резервування є своя логіка. За його словами, громадяни, які платять вищі податки, формально більш корисні у фінансуванні армії.
Перевагою цієї ідеї є те, що вона може стати інструментом у боротьбі з корупцією, щоб «переманити» працівників і роботодавців із зарплати «в конвертах» на легальні виплати. Але для цього, за словами Амеліна, потрібен суспільний договір, щоб погодилися всі українці: «Так, буде добре».
Водночас він вважає, що розрізняти людей за багатством неправильно. Це може збільшити ризик соціальних конфліктів. Економіст наголосив, що до оборони мають бути залучені всі громадяни, а держава має вирішувати, хто і де буде ефективнішим.
Читайте також:
Зазначив: ТСН
Нет комментариев