Заява депутата Бундестагу Родеріха Кізеветтера від опозиційного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) два тижні тому прозвучала як грім серед ясного неба. Політик запропонував позбавити соціальної допомоги (зараз там українські біженці отримують 502 євро на місяць – ред.) українських чоловіків мобілізаційного віку, які перебувають у Німеччині і не хочуть стати на військовий облік.
«У Німеччині проживає щонайменше 200 тисяч людей. Українці мобілізаційного віку (всього в Німеччині шукають притулку приблизно 1,4 мільйона українців – ред.), чого недостатньо для того, щоб Україна захищала країну», – сказав Родеріх Кізеветтер, додавши, що Німеччина могла б навіть допомогти в доставці дзвінків українцям ( тих, хто зараз живе в Німеччині – ред.).
Свою думку висловив і глава МВС землі Гессен Роман Посек. На його думку, Німеччина має допомогти Україні мобілізуватися: «Це може бути й наша допомога, щоб Україна могла розраховувати на людей, які втекли за кордон, але яких можна використати у війні. Важливо підтримувати обороноздатність України». Водночас Посек визнав, що в цьому питанні існує дилема, оскільки Німеччина хоче залишатися «надійною гаванню». Голова МВС Гессена також відкинув можливість публікації німецьких документів замість українських: «Я скептично налаштований, бо не бачу, щоб для цього були відповідні умови. Україна не є незаконною державою. “
Ці досить гучні пропозиції були зроблені попри попередні офіційні пропозиції Новини У Міністерстві закордонних справ Німеччини заявили, що обмеження урядом України та МЗС надання консульських послуг українцям призовного віку за кордоном не вплине на їхній статус тимчасового захисту в Німеччині.
«На мій погляд, це не вплине на статус захисту біженців з України, незалежно від того, чи це жінки (які складають переважну більшість) чи чоловіки, тому що цей статус захисту є універсальним для ЄС безпосередньо через людей, які тікають від загарбницької війни Росії. », – заявив представник міністерства внутрішніх справ Німеччини Максиміліан Каль.
Раніше ТСН.ua повідомляв, що з 23 квітня Кабінет міністрів і МЗС тимчасово призупинили надання консульських послуг українцям-чоловікам призовного віку за кордоном. У суботу, 18 травня, українські служби ДП «Документ» (підпорядковані Держприкордонслужбі), а також наші посольства та консульства відновили прийом заяв на отримання документів та видачу документів українцям.
Але за однієї умови: вступники мають подати військово-обліковий документ у паперовому або електронному вигляді. Що станеться, якщо українські чоловіки, які проживають у Німеччині, у яких закінчується термін дії паспорта (або потрібно отримати свідоцтво про народження дитини, водійські права, довідку про несудимість тощо), не стануть на військовий облік в Україні та їх візи будуть визнані недійсними? документи? За матеріалами ТСН. ua звернувся до Федерального міністерства внутрішніх справ Німеччини.
Речник офісу Корнеліус Функе відповів нам: щоб відповідати паспортним вимогам і залишатися в Німеччині, іноземець повинен мати дійсний і визнаний паспорт або документ, який замінює паспорт (стаття 3(1) Закону про проживання). Для всіх країн світу, включаючи Німеччину, дуже важливо, щоб іноземці мали дійсні паспортні документи, а отже, належним чином підтверджували свої особисті дані та особу. Ця інформація має фундаментальне значення для різних адміністративних сфер (наприклад, економічний обіг, громадянство, сімейний стан, дозвіл на проживання, питання повернення).
Стаття 3(1) 1 Закону про проживання зазначає, що Федеральне міністерство внутрішніх справ може в окремих обґрунтованих випадках дозволити винятки з паспортних вимог у разі в’їзду іноземця на територію країни з метою перетину кордону та подальшого перебування в країни країни на термін до 6 місяців.
«Якщо такий паспортний документ відсутній, імміграційні органи в кожному конкретному випадку перевірятимуть, чи можна його отримати в компетентних органах країни походження (стаття 5(1) і (2) Резиденції Рішення). Потерпілі повинні детально пояснити та надати докази будь-яких причин та обставин. Ця правова ситуація поширюється і на громадян України. Для спрощення, окрім українських паспортів, заміною паспорта є українська ID-картка», – сказав прес-секретар МВС Німеччини в коментарі ТСН.
Зміна консульського обслуговування українців за кордоном, за словами Корнеліуса Функе, не впливає на надання тимчасового захисту у вищезазначеній ситуації згідно зі ст. 24 закону про проживання, оскільки наданий статус захисту не втрачається через закінчення терміну дії паспорта.
Це означає, що з відповіді Федерального міністерства внутрішніх справ Німеччини можна зрозуміти, що навіть у разі закінчення терміну дії закордонного паспорта чи інших документів українські чоловіки призовного віку не будуть позбавлені статусу тимчасового захисту в Німеччині. У Сенаті Берліна також заявили, що українці зможуть отримати посвідку на проживання Німеччини навіть після закінчення терміну дії українського паспорта (хоча Закон про перебування іноземців у Німеччині передбачає, що для отримання нерезидентом будь-якого статусу, в т.ч. Українці, на яких поширюється дія §24 цього Закону), необхідно мати дійсні документи, що посвідчують особу – примітка ред.).
У статті 5 Декрету про проживання, на який посилається Міністерство внутрішніх справ Німеччини, також сказано, що іноземець, який проживає в Німеччині, може отримати тимчасовий паспорт – проїзний документ для іноземців – якщо країна походження відмовляє у видачі паспорта або паспорта на заміну. . Водночас у цьому розділі також зазначено, що «проїзний документ для іноземців зазвичай не видається, якщо країна походження відмовляє у видачі або заміні паспорта з причин, які також відповідають паспортному законодавству Німеччини». І в списку цих причин є «військова служба».
Тому, як бачимо, відповідні органи Німеччини розглядатимуть кожен такий випадок індивідуально, консультуючись із відповідними державними органами України. Також ТСН.ua відповіли в Управлінні у справах іноземців та МВС. Відсутність дійсного проїзного документа не заважає громадянину України успішно подати необхідну заяву до воєводи. При цьому українцю достатньо довести, що отримати новий (український – прим. ред.) проїзний документ неможливо. Такі випадки будуть розглядатися індивідуально. Крім того, громадянин України може в будь-який момент звернутися за міжнародним захистом, подавши відповідну заяву через прикордонну службу.
Як відомо, на рівні Євросоюзу з 4 березня 2022 року діє директива про тимчасовий захист українців, які тікають від російської війни. У жовтні 2023 року його дію продовжили до березня 2025 року. Директива передбачає: дозвіл на проживання; право на працю, доступ до житла, соціальне забезпечення, медичне обслуговування, освіту, банківські послуги тощо.
За даними Євростату, наразі найбільше українців проживає в Німеччині (бл. 1,4 млн), Польщі (957 тис.), Чехії (бл. 400 тис.), Іспанії (200 тис.) та Італії (165 тис.). Деякі ЗМІ повідомляють, що в Польщі може бути приблизно 370 тисяч осіб. Українці призовного віку. Однак це не означає, що всі виїхали нелегально після 24 лютого 2022 року. Більшість із них майже напевно виїхали з України на роботу до Польщі ще до початку повномасштабного російського вторгнення. Тому щодо цих людей українська держава може апелювати насамперед до їхнього морального права повернутися додому та захищати свою Батьківщину. Ті, хто виїхав нелегально, мають понести передбачену законом відповідальність.
Проте щодо таких людей, як уже писав ТСН.ua, має бути ухвалене рішення суду та покарання для винних посадовців, які випустили їх за кордон після 24 лютого 2022 року. Правда, надання консульських послуг за кордоном з кінця квітня до 18 травня, коли набув чинності новий закон про мобілізацію, Кабмін і МЗС призупинили всіх українських чоловіків віком від 18 до 60 років: тих, хто виїхав легально. до 24 лютого 2022 року; «втікачі», які незаконно виїхали після 24 лютого 2022 року; та особи, які легально подорожували після 24 лютого 2022 року, але на момент перебування за кордоном досягли 18 років.
Проте вже у березні 2022 року Єврокомісія у своїх рекомендаціях державам-членам щодо надання українцям тимчасового захищеного статусу записаний: «Якщо особа не може надати відповідні документи, а держави-члени не можуть інакше швидко встановити, чи має особа право на тимчасовий або адекватний захист згідно з національним законодавством, Комісія пропонує направити особу на процедуру надання притулку». Тобто, як бачимо, навіть якщо в українців за кордоном закінчуються документи, це не означає, що вони не зможуть отримати нові, але на європейському рівні. Однак Європейська комісія також зазначає, що це лише рекомендації та не є юридично обов’язковими, тому кожна держава-член ЄС може діяти так, як вважає за потрібне, відповідно до свого національного законодавства.
Зазначив: ТСН
Нет комментариев