Знесенню садиби Малина передувало знищення ще двох історичних будівель

На її думку, у такий сміливий спосіб ділянки під будівництво житлових комплексів і бізнес-центрів придбали забудовники, з ініціативи яких були знесені історичні будинки на Рейтарському та Набережно-Хрещатському. Якщо найближчим часом не вжити заходів щодо недопущення цього плану, Київ може втратити ще не один історичний об’єкт.

«У каталозі «Весь Київ» за 1906 рік вказано, що будинок на вулиці Тургенєвській, 22 (нині вулиця Кониського) належить купцю Василю Малину. Це остання дерев'яна будівля на цій вулиці.

На її думку, забудовник землі під будівництво ще одного житлового комплексу нещодавно зніс історичний житловий масив Малина і понад 7 років вів на нього нечесну та безрозсудну гру. У 2017 році Тургенєв побудував 11-поверховий житловий комплекс біля житлового масиву Малина 1890 року побудови. Через рік планував звести другу чергу – на місці самого маєтку Малина.

2Увесь цей час уповноважені органи охорони культурної спадщини нічого не робили для порятунку об’єкта – попри всі ознаки об’єкт не внесено до реєстру об’єктів культурної спадщини і навіть не надано статусу ідентифікованої пам’ятки культури – об’єкта культурної спадщини», – підкреслив Шуляк.

Вона додала, що згідно з Генеральним історико-архітектурним планом міста Києва будинок розташований в історичній частині міста і визнаний визначним історичним об’єктом під назвою «Садибний житловий будинок» другої половини 1930-х років. і 19 ст. Крім того, маєток Малина внесено до переліку споруд, що підлягають додатковому захисту. Також є висновок Українського інституту національної пам’яті, що садиба Малина відповідає вимогам Акту про дерусифікацію та може бути визнана пам’яткою історії.

«Але попри це забудовнику вдалося досягти мети – історичну будівлю знесли», – наголосив Шуляк.

Нардеп зазначив, що перші спроби знесення були здійснені наприкінці липня 2021 року та продовжилися у серпні – попри припис Департаменту благоустрою про заборону будівельних робіт до надання забудовником необхідних дозволів. Трохи пізніше, на початку вересня 2021 року, до будинку завезли важку техніку. Після повідомлень про можливе знесення КМДА направила до будинку перевірки Департаменту охорони культурної спадщини та Департаменту благоустрою, які призупинили будівельні роботи.

«Але забудовник одразу заявив, що не зносить будинок, а реконструює. Проте, як показує досвід, на практиці така реконструкція часто доходить до фундаменту, тобто від будівлі дійсно нічого не залишається. Тому міськрада мала б ввести мораторій на реконструкцію садиби, але я чомусь обмежився. рекомендувавши від цього утриматися», – сказав він.

У грудні 2023 року на території історичного Малиного будинку відновили знесення історичної будівлі – попри заборону прокуратури Києва будь-яких робіт. Також забудовник подав документацію до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА щодо відсутності вартості та історичної значущості майна Малина. У квітні 2024 року петиція про збереження маєтку Маліни отримала необхідні 6000 доларів. голосів. Однак у червні 2024 року в офіційній відповіді міськради за результатами розгляду заяви про заборону будівництва житлового комплексу на місці розташування будинку повідомлялося, що законодавчих підстав для призупинення будівництва немає. житлового комплексу. .

«Після цього забудовник пішов ще далі – у червні Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не підтримав звернення активістів про захист садиби. Рішення пояснили тим, що суспільство не має права захищати культурну спадщину в суді. У результаті кілька днів тому будівлю знесли», – зазначив голова Комітету містобудування.

Вона додала, що Генпрокуратура порушила кримінальне провадження за фактом знесення історичної забудови, але оскільки справа ЖК Малина далека від першої, то варто не «гасити вогонь» залученням прокуратури, а зосереджуючись на його запобіганні.

Шуляк наголосив, що останнім часом чи не щомісяця з’являється тривожна інформація про знесення чи спробу знищення чергової пам’ятки. У деяких випадках публічність може запобігти злочину, але є випадки, коли навіть це не допомагає. Місцева влада нічого не робить для захисту історичних пам’яток. А інколи навіть допомагає. Більше того, забудовники все частіше почали ставити під сумнів судові рішення про заборону знесення. Це, на думку парламентаріїв, стає негативною тенденцією, і цю закономірність потрібно ламати.

Нардеп навів приклад – знесення будинку на Набережно-Хрещатицькій, який називають садибою Бубнових. Він розпочався у серпні 2023 року, а через місяць після розголосу та завдяки громадським активістам історичну будівлю вирішили внести до Списку об’єктів культурної спадщини.

«Але раніше уповноважені органи охорони культурної спадщини не тільки не вжили заходів щодо захисту історично цінного об’єкта, а навпаки, погодили будівництво, яке фактично могло знищити пам’ятку. У той момент, коли КМДА передумала і вирішила «захистити історичний будинок», йому вже було завдано незворотної шкоди», – зазначила Олена Шуляк.

Ще один випадок, на який вона звернула увагу, – спроба знесення прибудови Київського земства на вулиці Рейтарській, рішення про внесення якої до реєстру нерухомих пам’яток було видано МКІП 28 вересня 2023 року. Але потім, підкреслив Шуляк, забудовник подав до суду про визнання цього розпорядження незаконним.

«Першу інстанцію забудовник програв на початку січня 2024 року. Однак після цього – у травні цього року відбулася апеляція, за якою суд задовольнив позов забудовника та скасував Наказ МЦІП про внесення добудови до Яткацького реєстру та через процедуру внесення до Реєстру у вересні 2023 р” – пояснив Шуляк.

За її словами, реєстр нерухомих пам'яток України запущено в тестовому режимі 10 квітня 2024 року, а його повний запуск при нинішніх темпах перевірки даних триватиме від п'яти до десяти років. Наразі користувачі можуть не лише переглядати облікову інформацію, а й бачити зони охорони об’єкта. Проте є ще певні технічні обмеження: документацію можна переглянути лише на об’єкт, дані якого внесені в систему та перевірені.

Щоб реєстр повноцінно виконував свою захисну та антикорупційну функцію, окрім запуску інформаційно-комунікаційної системи, необхідно здійснити декілька важливих кроків. Зокрема, документацію мають завести на всі 144 тис об’єктів, провести їх інвентаризацію, а щодо деяких – оновити інформацію. Дані про майже 105 тис об’єктів ввели ще в листопаді 2023 року, але ще не перевірили.

Крім того, наразі у Верховній Раді створюється спеціальна міжкомісська робоча група з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Окрім членів Комісії з питань територіального планування, до її складу увійдуть представники Комісії з питань гуманітарної та інформаційної політики, народні депутати, представники Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, Міністерства культури та інформаційної політики, органів центральної та місцевої влади, а також науковці та експерти у сфері культурної спадщини.

Завдання робочої групи – розробити законодавчі зміни, які допоможуть вирішити проблему самовільного знищення пам’яток, яка хоч і загострилася внаслідок російської військової агресії, але не є новиною для України через дії забудовників та сумнівні рішення місцева рада.

«Наша мета – знайти всі законодавчі лазівки, які дозволяють знищувати пам’ятки на користь нового будівництва. Знайти, усунути їх і сформулювати нове, чітке і зрозуміле законодавче поле, без лазівок, щоб їх обійти», – підсумувала Олена Шуляк.