В останні роки українська туристична галузь зазнала тяжких випробувань. Одним із них стала пандемія коронавірусу, що призвела до закриття аеропортів, спорожнення багатьох готелів та падіння попиту на сервіс турагенцій.
Щойно covid-19 став відступати, в країні трапилося ще страшніше лихо – повномасштабне військове вторгнення сусіда-агресора. Воно для відповідної сфери стало черговим ударом. Проте й за таких надскладних умов туризм в Україні тримається, робить реальні кроки для відродження й будує плани на майбутнє.
Особливості відновлення галузі
Українському туризму вдалося пристосуватися до умов війни, поступово змінивши формат.
Наразі наші готелі приймають здебільшого не мандрівників, які раніше приїздили з країн Євросоюзу чи Близького Сходу, а зарубіжних дипломатів, різноманітних волонтерів, представників ЗМІ багатьох держав та журналістів міжнародного рівня.
За даними статистики, введений в Україна військовий стан не завадив в’їхати на її територію в минулому році близько 2 мільйонам мешканців зарубіжжя. Половина з них прибула сюди вже після початку війни.
Бойові дії та часті обстріли різних регіонів не стають на заваді і проведенню традиційного свята хасидів Рош га-Шана в місті Умань. Поточного та минулого року місто приймало десятки тисяч паломників. Кількість цих гостей у 2022 році склала 23 тисячі осіб, а в 2023 – більше ніж 37 тисяч.
Частково поновлюється і внутрішній туризм. Українці, що звикли подорожувати, роблять вибір на користь порівняно безпечних західних регіонів країни. Поточного року найбільше туристів прийняло Закарпаття, Львівська область та Чернівецька. Разом із тим, потік їх на Одещину, Херсонщину й Миколаївщину майже припинився.
Тенденції українського туризму в сучасних реаліях
Фахівці називають кілька відмінностей, наразі характерних для розвитку туристичної сфери:
- в пріоритеті мандрівників відпочинок оздоровчий – найчастіше вони обирають санаторії, перебування в яких дозволяє підлікуватися, знайти відносний спокій для душі, рідше чуючи вибухи й повітряні тривоги;
- зараз санаторні й готельні заклади найчастіше приймають туристів-одинаків або невеликі родини – колись поширені групові тури стали явищем непопулярним і нетиповим;
- спостерігається попит на ті хостели, пансіонати, санаторії та готелі, в яких наявний зв’язок, електрогенератори та бомбосховища – ці критерії вибору стали ключовими;
- тури здебільшого бронюються за 1-3 дні до виїзду – планування подорожей заздалегідь тоді, коли в країні точиться повномасштабна війна, має місце рідко.
Туристичні компанії вже зараз починають будувати плани про відродження свого бізнесу після припинення дії військового стану. Поширюється думка про майбутню актуальність меморіального туризму, який передбачатиме відвідування місць пам’яті та трагедій.
Де та як відпочивали в Україні у 2023 році
Як свідчать результати останніх соціальних досліджень, приблизно 23% наших співвітчизників свого ставлення до подорожей через війну не змінило зовсім. Більше ніж 20% опитуваних заявили, що, мандруючи, вони підтримують українську економіку. Аналогічна кількість респондентів вважає будь-які вояжі зараз неприпустимими. Одні з них переконані, що зараз відпочинок не на часі, інші переймаються особистою небезпекою.
Приблизно половина опитуваних розповіла, що вони подорожували влітку саме з туристичною метою. Здебільшого зараз відпочивальники обирають міський туризм та піші прогулянки. З них 28% цього року взяли участь у екскурсіях до історико-культурних пам’яток і відвідали музеї, 23% віддали перевагу пляжному відпочинку, а 22% – ознайомленню з гастрономічними особливостями регіонів. Ще менше опитуваних обрали активний та екологічний туризм – 16% та 11% відповідно.
Найчастіше мандрівники, яких цього року не злякала війна, відвідували Умань та Софіївський парк. «Софіївка» є дійсно унікальним туристичним об’єктом, природа якого об’єднала багато різних куточків світу. У їх числі – Єлисейські поля, англійські алеї та кам’яні поклади Балканів. Відвідувачі локації завжди в захваті від краси дендропарку о будь-якій порі року. Щовесни тут відбувається відкриття єдиного в Європі Фентезі-дендропарку та милує цвітінням унікальне тюльпанове дерево й плантації ірисів. Влітку тут влаштовують для туристів неймовірні 3D-шоу. Осінь є найліпшим вибором для фотосесій в цій місцевості, що цієї пори вражає розмаїттям кольорів, а зима – оптимальний вибір для відпочинку усамітненого.
Не втратили популярності через воєнні дії і Карпати. Сюди українських туристів ваблять величні гірські краєвиди, чисте цілюще повітря та багато сучасних санаторіїв різного профілю. Трендом є закарпатські бальнеологічні курорти, в яких лікують мінеральними водами. Фішками регіону вважаються численні термальні джерела, гірськолижний туризм, маршрути на верхівку Говерли та екскурсії до древніх визначних місць, яких у Карпатах налічуються десятки. Додаткова причина для мандрівки у край Черемоша й Прута – ознайомлення з гуцульськими традиціями, неповторним колоритом та автентичною кухнею, яка не залишає байдужим жодного гурмана.
Ще одне місце, куди, не зважаючи на військовий стан країни, продовжують їздити фанати туризму, є Кам’янець-Подільський. Це містечко, якому вдалося зберегти середньовічне обличчя дотепер. Історія та архітектура даного невеликого міста на Хмельниччині залишає у мандрівників чудові враження. Тут чимало древніх храмів та веж, яким удалося зберегтися до наших часів. А перлиною та візитівкою Кам’янця-Подільського вважається Старий замок – ключовий елемент старовинної міської фортеці. Рукописи свідчать, що в далекому XIV столітті цей архітектурний об’єкт вже був збудований – він стояв на варті спокою міста, роблячи його неприступним для ворогів.
Топ-5 маловідомих локацій, які можна відвідати під час війни
Популярні для відпочинку регіони знають усі, і кожен любитель подорожей в них бував хоча б раз.
Тих, хто не збирається відмовляти собі в мандрівках під час війни, але прагне нових вражень, слід знати, що в нашій країні є й багато «нерозкручених» локацій для туризму.
Далі піде мова про цікаві маловідомі місця України, куди рекомендується поїхати навіть зараз, якщо існує така можливість.
1. Актовський каньйон
Інша назва цього куточку, який розташувався на в північно-східній частині Миколаївщини у 220 км від обласного центру, – «Долина Диявола». Таке моторошне найменування відповідного визначного місця не є випадковим. Вигляд скель висотою півсотні метрів та ріки Мертвовод викликає неймовірне почуття адреналіну й захвату.
За давнім повір’ям, ця водна артерія у часи панування скіфів виконувала ті ж функції, що і міфічний Стікс – нею переплавлялися тутешні можновладці на потойбічний світ.
Зараз до Актовського каньйону проводяться екскурсії, що дозволяють познайомитися з його історією. Це місце обирають любителі фотосесій та фанати екстремального відпочинку, хобі яких є скелелазіння. Доречно відвідати такий унікальний куточок природи і любителям піших погулянок.
На шляху до незвичайної долини подорожні отримують можливість познайомитися зі знаменитим Трикратським лісом, в якому ростуть старезні дуби. На думку істориків, цим величезним деревам-красеням як мінімум по 200 років.
2. Джуринський водоспад
Локацію, яка є найбільшим рівнинним водоспадом Європейського континенту, оцінять шанувальники неймовірної краси природи. Вода тут кришталево-прозора, ґрунт вогненно-червоний, а смарагдовий мох нагадує килим.
Знаходься це диво в Тернопільській області, неподалік села Нирків. Висота відповідного водоспаду сягає 16 метрів, а утворився він не без участі людей. У всякому разі про це розповідає місцева легенда.
Згідно переказу, за давніх часів поблизу місця, де зараз вирує бурхлива течія, стояла неприступна фортеця-палац. Цей замок називали Червоногрудським, а його власницею була графиня Любомирська. Будівля височіла на пагорбі-півострові, який огинала річка Джурин.
Місцевість довкола палацу настільки чарівною, що її порівнювали з раєм. Не дивно, що захопити замок з прилеглою до нього територією мріяло чимало ворогів. Одного разу, потерпівши фіаско після чергової даремної облоги форту, турки прийняли рішення повернути річкове русло, щоб відкрити собі підступ до палацу. Такі дії загарбників призвели до утворення водоспаду.
3. Озеро Бучак
Штучна водойма, розташована неподалік від міста Канів. Утворилося це лісове озеро внаслідок спорудження Канівської ГЕС в 1974 році.
Вода в ньому дивує незвичайним блакитним кольором і тим, що навіть найспекотнішого літнього дня вона завжди холодна. Секрет у тому, що Бучак живить не Дніпро, русло якого знаходиться поруч, а підземні джерела.
Озеро має значну, 30-метрову глибину. Довкола водойми є чимало археологічних пам’яток часів ранніх слов’ян – це місце можна назвати історичним. Берега Бучака оточують та захищають пишні лісові масиви з багатою флорою і фауною. Цей куточок природи місцеві мешканці вважать чудодійним, наділеним магічною силою й особливою енергетикою.
Дана прегарна місцевість уподобана кінематографістами – тут відбувалися зйомки «Казки про Іллю Муромця», «Поеми про море», «Української рапсодії» й багатьох інших відомих фільмів.
Мандрівникам, що збираються відвідати таке місце, слід врахувати його характерний горбистий рельєф – він вимагає від туристів фізичної витривалості.
4. Вінниця і фонтани
Окрасою даного обласного центру є фонтан «Рошен». Цю величезну гідротехнічну споруду, що стала однією з візитівок Вінниці, побудували прямо на річці, на Південному Бузі.
Тепер містяни та гості мають нагоду щовечора за теплої пори року милуватися дивовижним шоу. Під час дійства струмені води досягають 60-метрової висоти та ефектно підсвічуються світлом різних відтінків. На фоні музичного супроводу гігантські вінницькі фонтани ніби виконують дивовижний танок.
Це явище, неповторне і величне, заворожує навіть запеклих скептиків і прагматиків – в жодному місті України нічого подібного поки що побачити не можна.
Є у Вінниці і багато інших визначних місць, цікавих для туристів. Мандрівникам пропонується оглянути експозиції музею-садиби талановитого хірурга Пирогова, та подивитися панораму міста з оглядового майданчика, що розташовується на верхівці водонапірної вежі на центральному міському майдані.
5. Бакотська затока
Водний об’єкт, який знаходиться на місці зниклого с мап, затопленого села. Можливо, через таку особливість свого походження затока отримала у місцевих ще одну назву – «українська Атлантида».
Утворилася дана водойма близько 40 років тому в результаті забудови гідроелектростанції.
Фішкою відповідної місцевості є неймовірні, вражаючі різноманітністю рельєфу та рослинності пейзажі. Потрапивши сюди, можна безкінечно милуватися пагорбами та каньйонами, лісовими масивами і ланами, краєвидами сіл і товтрами.
Одній з історичних пам’яток після затоплення удалося вціліти – це Скельно-печерський монастир. На його території б’ють джерела цілющих мінеральних вод.
Туристам, які приїжджають до Бакотської затоки, пропонують катання на човнах та катамаранах – це можливість познайомитися с її красотами детально та без поспіху.
Тим, хто любить подорожувати, але поки що вагається з прийняттям рішення щодо туристичної поїздки, слід врахувати один момент – зараз такі мандрівки є не лише способом відпочинку, але й засобом зняття психологічної напруги. Це слід знати і тим, хто наразі боронить державу від ворога, і цивільним українцям.
No Comment